Летючі дитячі вірусні інфекції

Летючі дитячі вірусні інфекції

Летючі вірусні інфекції се­ред усіх за­раз­них хво­роб по­чу­ва­юсь се­бе “упев­не­но”.

По-пер­ше, во­ни ду­же поширені, а по-дру­ге, ди­во­виж­но заразні. Як­що для ви­ник­нен­ня будь-яко­го гри­пу, ге­па­ти­ту, коклюшу або менінгіту необхідний до­сить тісний кон­такт з хво­рим, принаймні, 1-2 мет­ри, то "дістати" вітрянку цілком мож­на, зна­хо­дя­чись від хво­ро­го в 50 мет­рах.

Пов'яза­но це з тим, що віруси ле­тю­чих інфекцій лег­ко по­ши­рю­ють­ся з по­то­ка­ми повітря. Са­ме то­му пе­ре­важ­на більшість лю­дей пе­ре­но­сять ці інфекції в ди­тя­чо­му віці. Звідси - актуальність кон­крет­них знань про самі хво­ро­би і ва­ших ре­аль­но мож­ли­вих прак­тич­них дій.

Кір

Кір - ти­по­ва вірусна інфекція, а вірус, який її викликає має цілий ряд цікавих особ­ли­вос­тей. Перш за все, для цієї інфекції ха­рак­тер­на май­же 100% сприйнятливість - тоб­то як­що лю­ди­на, яка раніше ко­ром не хворіла, бу­де кон­так­ту­ва­ти з хво­рим на кір (зрозуміло, в той час, ко­ли хво­рий за­раз­ли­вий) - вірогідність захворіти са­мо­му над­з­ви­чай­но ви­со­ка.

Кір передається повітряно-крап­лин­ним шля­хом, а на­вко­ло хво­ро­го зна­хо­дить­ся ве­ли­чез­на кількість вірусів, які з по­то­ка­ми повітря мо­жуть по­ши­рю­ва­ти­ся на до­сить та­ки пристойні відстані - в сусідні кімнати, на інші по­вер­хи.

Са­ме то­му (1. Ви­со­ка чутливість і 2. Летючість вірусу) кож­на лю­ди­на про­тя­гом жит­тя має можливість ба­га­то­ра­зо­во зустрічатися з вірусом ко­ру. Не див­но, що всьо­го ли­ше кілька десятків років то­му (до щеп­лень) зустріти то­го хто не хворів ко­ром бу­ло ду­же важ­ко.

За­хо­ди профілактики ґрунтуються на здо­ро­во­му глузді і цілком очевидні.

Вірус ко­ру проникає в організм лю­ди­ни че­рез слизові обо­лон­ки очей і верхніх ди­халь­них шляхів. Він (вірус) має особ­ли­ву при­страсть до клітин центральної нервової сис­те­ми, сли­зо­вих обо­ло­нок ки­шеч­ни­ка і ди­халь­них шляхів. Від мо­мен­ту за­ра­жен­ня до по­яви пер­ших ознак хво­ро­би про­хо­дить за­зви­чай 8-10 днів, іноді інкубаційний період подовжується до трь­ох тижнів, але ко­рот­ше 7 днів він не буває ніколи.

Починається кір з підвищення тем­пе­ра­ту­ри, го­лов­но­го бо­лю, каш­лю, нежиті. До­сить ти­по­вим є ура­жен­ня очей - сль­о­зо­те­ча, кон’юнктивіт (за­па­лен­ня слизової обо­лон­ки повік). Описані симп­то­ми, вель­ми на­га­ду­ють ГРЗ, зберігаються 2-3 дні (іноді 5-6 днів), після чо­го виникає ви­сип - рожеві пля­моч­ки, які, зли­ва­ю­чись один з од­ним, пе­ретво­рю­ють­ся в пля­ми і, з'явив­шись спо­чат­ку на голові (за ву­ха­ми, на обличчі), повільно опус­ка­ють­ся вниз і про­тя­гом двох-трь­ох днів до­би­ра­ють­ся до ніг.

Кір, м'яко ка­жу­чи, не най­лег­ша з вірусних інфекцій (до по­чат­ку щеп­лень вми­ра­ли 2-3% хво­рих), то­му розсудливі бать­ки повинні зро­би­ти все від них за­леж­не, щоб ди­ти­на не захворіла. Вис­но­вок оче­вид­ний - щеп­лен­ня ро­би­ти потрібно - своєчасно та в обов'яз­ко­во­му по­ряд­ку!

Що ба­жа­но зна­ти:

  • кір викликає істотне зни­жен­ня імунітету. Тоб­то на тлі ко­ру ду­же лег­ко підхопити ще яку-не­будь інфекцію (як пра­ви­ло, бактеріальну). То­му частоті та об­ме­жен­ню контактів з іншими людь­ми слід приділяти пер­шо­чер­го­ву ува­гу;
  • при корі відзначається різке зни­жен­ня в організмі ди­ти­ни вмісту вітаміну А і вітаміну С (аскорбінової кис­ло­ти), що мо­же спри­я­ти ви­ник­нен­ню усклад­нень. Вжи­ван­ня цих вітамінів під час хво­ро­би обов'яз­ко­ве, а по­ча­ти кра­ще вже тоді, ко­ли ви­ник­ла за­гро­за захворіти - на­прик­лад, у ди­тя­чо­му сад­ку в ко­гось із дітей кір;
  • хво­ра на кір ди­ти­на за­раз­на вже за 1-2 дні до ви­ник­нен­ня пер­ших ознак хво­ро­би і перестає бу­ти та­кою че­рез 5 днів після по­яви ви­си­пу;
    щеп­лен­ня від ко­ру - це, по своїй суті, штуч­не за­ра­жен­ня ди­ти­ни вірусом, але ду­же ослаб­ле­ним. При­близ­но у 10% дітей з 6 по 20 день після щеп­лен­ня мо­жуть відзначатися слабкі реакції у вигляді підвищення тем­пе­ра­ту­ри, а іноді по­яви кон'юнктивіту та рідкого ви­си­пу. Ці симп­то­ми зберігаються 2-3 дні, після чо­го все бла­го­по­луч­но про­хо­дить - простіше ка­жу­чи, ди­ти­на пе­ре­но­сить ду­же лег­ку фор­му ко­ру. Прин­ци­по­во важ­ли­вий той факт, що при виникненні будь-яких ознак ко­ру після щеп­лен­ня ди­ти­на аб­со­лют­но (!) не за­раз­на і мо­же аб­со­лют­но спокійно відвідувати ди­тя­чий ко­лек­тив;
  • шан­си захворіти на кір пов­тор­но до­сить невеликі й не пе­ре­ви­щу­ють 0,5-1%.

Крас­ну­ха

Років 150 то­му її взагалі вва­жа­ли лег­ким ко­ром. І цим май­же все ска­за­но - теж за­раз­на, теж з'яв­ля­ють­ся і ви­сип, і не­жить, і підвищення тем­пе­ра­ту­ри. Але все якось не по-справ­жньо­му - тем­пе­ра­ту­ра тіла не ду­же ви­со­ка, ви­сип блідий і рідкий, повіки почервонілі зовсім трош­ки, не­жить - так собі, го­ло­ва бо­лить не силь­но, а ще частіше не бо­лить взагалі.

Як і кір, передається крас­нуш­ний вірус повітряно-крап­лин­ним шля­хом, а по­трап­ля­ю­чи в організм лю­ди­ни, вражає так зва­ну лімфоїдну сис­те­му (лімфовузли, селезінка). З цим пов'яза­на по­ява найбільш ти­по­во­го (крім ви­сип­ки, зрозуміло) озна­ки крас­ну­хи - збільшення лімфовузлів, яке найбільш ви­ра­же­не на задній поверхні шиї і потилиці.

Ви­сип при краснусі ро­же­вий, цят­ки знач­но тонші, ніж при корі, і май­же ніколи не зли­ва­ють­ся. З'являється ви­сип в пер­шу чер­гу на обличчі, але потім швид­ко поширюється по всьо­му тілу (не як при ко­ру - за 2-3 дні, а всьо­го за кілька го­дин).

Тримається ви­сип не більше трь­ох днів і зникає, не за­ли­ша­ю­чи слідів.

Хво­ра ди­ти­на за­раз­на за день до і про­тя­гом 5 днів після по­яви ви­си­пу.

У переважній більшості випадків крас­ну­ха протікає лег­ко, не дає усклад­нень і, що цілком при­род­но, не вимагає ніякого лікування.

Що обов'яз­ко­во необхідно зна­ти:

Вірус крас­ну­хи ви­нят­ко­во не­без­печ­ний для вагітних жінок, оскільки, крім пристрасті до лімфоїдної системі, здат­ний до­сить се­рй­оз­но вра­жа­ти ембріональні тка­ни­ни. За­гро­зу представляє не тільки за­хво­рю­ван­ня на крас­ну­ху майбутньої матері, але навіть прос­то кон­такт з хво­рим.

Не­без­пе­ка на­род­жен­ня ди­ти­ни з се­рй­оз­ни­ми ва­да­ми роз­вит­ку особ­ли­во ве­ли­ка при зараженні пло­ду в перші 14 тижнів вагітності, після цьо­го терміну і ри­зик за­ра­жен­ня, і ймовірність важ­ких наслідків знижується. Навіть як­що жінка раніше хворіла на крас­ну­ху, ри­зик існує все од­но! То­му при будь-яко­му контакті з хво­рим на крас­ну­ху не­гай­но зверніться до лікаря.

Вітряна віспа

Все, що бу­ло на­пи­са­но раніше відносно сприйнятливості і летючості вірусу ко­ру, в рівній мірі відноситься і до вітряної віспи, яку широкі народні ма­си на­зи­ва­ють лас­ка­вим сло­вом "вітрянка". Щеп­лен­ня від цієї хво­ро­би вже роз­роб­ле­но, але у нас во­ни не є обов'яз­ко­ви­ми, то­му май­же всі діти, ра­но чи пізно, вітрянкою хворіють.

Найбільш час­то за­ра­жа­ють­ся діти до 12 років і са­ме в цьо­му віці (тоб­то до 12 років) хво­ро­ба май­же зав­ж­ди протікає лег­ко. У дітей стар­шо­го віку тяжкість вітряної віспи помітно збільшується, а вже дорослі хворіють ви­нят­ко­во важ­ко. Звідси випливає до­сить важ­ли­вий вис­но­вок про ко­ристь відвідування ди­тя­чих дошкільних уста­нов, де до­сить ви­со­ка ймовірність підхопити вітрянку "вчас­но", щоб не ма­я­ти­ся потім. До речі, в де­я­ких вель­ми цивілізованих країнах при виникненні вітрянки в ди­тя­чо­му колективі ніяких карантинів не на­кла­да­ють - щоб всі своєчасно перехворіли.

«Вітрянка» вірус вражає клітини епітелію шкіри, утво­рю­ю­чи на ній характерні зміни. Спо­чат­ку - червоні цят­ки, які че­рез кілька го­дин пе­ретво­рю­ють­ся в буль­баш­ки, наповнені про­зо­рою рідиною. "Жит­тя" буль­баш­ки не­дов­ге: вже на дру­гий день її вміст каламутніє, по­верх­ня зморщується і починає по­кри­ва­ти­ся ско­рин­кою. Днів че­рез 7-8 ско­рин­ки підсихають і відпадають, як пра­ви­ло, не за­ли­ша­ю­чи слідів.

По­ява вітряної ви­сип­ки за­зви­чай збігається з погіршенням за­галь­но­го ста­ну ди­ти­ни (слабкість, відмова від їжі, го­лов­ний біль, підвищення тем­пе­ра­ту­ри тіла). Нові буль­баш­ки з’яв­ля­ють­ся про­тя­гом декількох днів (від двох до п'яти).

Переважній більшості до­рос­ло­го на­се­лен­ня добре відомий го­лов­ний спосіб лікування вітряної віспи. Цей спосіб полягає в ре­тель­но­му замазуванні буль­ба­шок пре­крас­ни­ми "силь­ни­ми" ліками, які, во­че­видь, за аналогією зі сло­вом "вітрянка", називається не менш лас­ка­вим сло­вом "зе­лен­ка". І хо­ча вітряна віспа - хво­ро­ба лег­ка, виг­ляд ди­ти­ни, покритої зе­ле­ни­ми пля­ма­ми, - ду­же важ­кий, що мимоволі викликає підвищену лю­бов і підвищене співчуття ото­чу­ю­чих.

Лікування вітрянки зе­лен­кою настільки ши­ро­ко по­ши­ре­не, що деякі молоді лікарі переконані: пля­мис­тий ви­сип зе­ле­но­го коль­о­ру є час­тим симп­то­мом вітряної віспи (жарт).

Ви­хо­дя­чи з ви­ще­вик­ла­де­но­го, хотілося б, тим не менш, по­яс­ни­ти, для чо­го все-та­ки ди­ти­ну ма­жуть зе­лен­кою. Так ось, хво­ро­го на вітряну віспу вва­жа­ють за­раз­ним за до­бу до утво­рен­ня пер­ших буль­ба­шок і про­тя­гом п'яти днів від мо­мен­ту по­яви останньо­го еле­мен­та ви­си­пу. Та­ким чи­ном, люб­ля­ча ма­ти що­ран­ку виконує ри­ту­ал: оглядає шкіру і замащує все, раніше не за­ма­за­не. В один пре­крас­ний день з'ясовується, що за­ма­зу­ва­ти більше нічого. Лег­ко ска­за­ти, що рівно че­рез 5 днів ди­ти­на вже ні для ко­го не бу­де пред­став­ля­ти не­без­пе­ку.

В той же час, логіка і здо­ро­вий глузд до­зво­ля­ють ре­зон­но при­пус­ти­ти, що зе­лен­ка нікого і нічого не лікує, а всьо­го-на­всьо­го грає роль фар­би для уточ­нен­ня строків за­ра­жен­ня хво­ро­го. В той же час, лікарям добре відомо, що че­рез 7-8 днів після по­чат­ку ви­си­пань (ко­ли всі буль­баш­ки по­кри­ють­ся ско­рин­ка­ми) ди­ти­на, зно­ву та­ки, вже не за­раз­на. І, що цікаво, утво­рю­ють­ся ско­рин­ки не­за­леж­но від то­го, намащені во­ни зе­лен­кою або ні.

Вис­но­вок полягає в то­му, що при­кра­шен­ня ди­ти­ни зе­лен­кою є осо­бис­тою спра­вою йо­го батьків, визначається їх лю­бов до жи­во­пи­су і не має ніякого відношення до лікування.

Що ба­жа­но зна­ти:

  1. при високій температурі тіла са­ме при вітряній віспі в жод­но­му разі не мож­на да­ва­ти аспірин - ви­со­ка імовірність усклад­нень з бо­ку печінки. Підкреслюю: не аспірин - погані ліки, а поєднання вітрянки і аспірину;
  2. при вітряній віспі ди­ти­ну час­то турбує шкірний свербіж, а розчісування буль­ба­шок ба­га­то­ра­зо­во збільшує, по-пер­ше, ри­зик бактеріального інфікування і, по-дру­ге, ймовірність то­го, що на місці буль­ба­шок за­ли­шать­ся сліди (на все жит­тя). Для бо­роть­би з сверб­ляч­кою лікарі при­зна­ча­ють заспокійливі за­со­би, а бать­ки повинні:
  • відволікати і роз­ва­жа­ти;
  • ре­тель­но сте­жи­ти за нігтями (стриг­ти), а ма­лень­ким (тоб­то зовсім не­ро­зум­ним) на­дя­га­ти ру­ка­вич­ки;
  • щод­ня змінювати білизну і, цілком мож­ли­во, організовувати ван­ну зі слаб­ким роз­чи­ном пер­ман­га­на­ту калію. Після ван­ни, при­род­но, про­мо­ка­ти, а не ви­ти­ра­ти. Та­кож за­ува­жи­мо, що відносно ванн дум­ки лікарів роз­хо­дять­ся - американські педіатри вва­жа­ють їх вель­ми ба­жа­ни­ми, вітчизняні - ка­те­го­рич­но про­ти ку­пань. Істина, ма­буть, десь посередині. З точ­ки зо­ру ав­то­ра, чим сильніше свербіж і чим тепліше в кімнаті, тим потрібніше ван­ни.


З ура­ху­ван­ням пунк­ту "в" настійно рад­жу всіляко уни­ка­ти перегріву: чим більше бу­де потіти - тим більше бу­де свербіти, що б ви не ро­би­ли.

Комментарии (0)

Оставить комментарий

Отправить
Отменить